В існуючій класифікації передбачені дві категорії: I і II.
Категорія I визначає вимоги до обладнання, призначеного для роботи в шахтах і рудниках, де є небезпека вибуху рудникового метану.
До категорії II відноситься обладнання, яке використовується для роботи в умовах можливого утворення промислових вибухонебезпечних сумішей газів і пилу.
Існують три підкатегорії категорії II: IIA, IIB, IIC. Кожна наступна категорія включає (може замінити) попередню, тобто, категорія С є вищою і відповідає вимогам всіх категорій - А, В і С. Вона, таким чином, є найбільш «суворої».
| ССEx | енергія підпалу атмосфери (мкДж) | Зростання небезпеки | типовий представник |
I | Метан (рудничний) | ||
II A | Більш 180 | Пропан | |
II B | 60-180 | Етилен | |
II C | менш 60 | Ацетилен, Водень |
Характеристики вибухонебезпечних сумішей
Для багатьох поширених вибухонебезпечних сумішей експериментальним шляхом побудовані так звані характеристики займання. Для кожного палива існує мінімальна енергія підпалювання (МЕП), яка відповідає ідеальній пропорції палива і повітря, в якій суміш найлегше запалюється. Нижче МЕП підпалювання неможливо при будь-якої концентрації. Для концентрації нижче, ніж величина, відповідна МЕП, кількість енергії, що вимагається для займання суміші, збільшується до тих пір, поки значення концентрації не стане менше значення, при якому суміш не може спалахнути через малу кількість палива. Ця величина називається нижньою межею вибуху (НМВ). Аналогічним чином при збільшенні концентрації кількість необхідної для займання енергії зростає, поки концентрація не перевищить значення, при якому запалення не може відбутися через недостатню кількість окислювача. Це значення називається верхньою межею вибуху (ВМВ).
З практичної точки зору, НМВ є більш важливою і суттєвою величиною, ніж ВМВ, тому що вона встановлює в процентному відношенні мінімальну кількість палива, необхідного для утворення вибухонебезпечної суміші. Ця інформація важлива при класифікації небезпечних зон.
Вибухонебезпечні суміші | Класифікація апаратури | Енергія підпалювання | |
ATEX, ГОСТ | NEC, CEC | ||
| Метан | Група I (шахти) | Class I Group D | |
| Ацетилен | Група IIC | Class I Group A | > 20 мкДж |
| Водень | Група IIC | Class I Group B | > 20 мкДж |
| Етилен | Група IIB | Class I Group C | > 60 мкДж |
| Пропан | Група IIA | Class I Group D | > 180 мкДж |
| Металевий пил | Група II | Class I, Group E | |
| Вугільний пил | - | Class II Group F | Найбільш легко спалахуючі |
| Зерновий пил | Група II | Class II Group G | |
Категорії вибухонебезпечності суміші деталізуються в залежності від температури самозаймання вибухонебезпечних газів і сумішей.
Відповідно до Держстандарту, діє наступна класифікація по температурі самозаймання:
Група суміші | Максимальна температура | Температура самозаймання середовища, °С |
Т1 | до 450 | понад 450 |
Т2 | до 300 | понад 300 |
Т3 | до 200 | понад 200 |
| Т4 | до 135 | понад 135 |
Т5 | до 100 | понад 100 |
Т6 | до 85 | понад 85 |
Температурний клас.
Температурний клас електрообладнання визначається граничною температурою в градусах Цельсія, яку можуть мати при роботі поверхні вибухозахищеного обладнання.
Температурний клас обладнання встановлюється виходячи з мінімальної температури відповідного температурного діапазону (його лівої межі): обладнання, яке може застосовуватися в середовищі газів з температурою самозаймання класу Т4, повинно мати максимальну температуру елементів поверхні нижче 135 градусів; Т5 - нижче 100, а Т6 - нижче 85.
Маркування обладнання для категорії I:
Приклад маркування: РВ1В
| За рівнем вибухозахисту: |
| РН - рудничне нормальне (не вибухозахищене) |
| РП - рудничне підвищення надійності проти вибуху (рівень вибухозахисту 2) |
| РВ – рудничне вибухозахищене електрообладнання (рівень вибухозахисту 1) |
| РО – рудничне особливовибухонебезпечне (рівень вибухозахисту 0) |
| По виду вибухозахисту: |
| В – вибухонепроникна оболонка |
| 1В – електрообладнання з напругою до 100В (струм к.з не більше 100А) |
| 2В – електрообладнання з напругою понад 100В до 220В (струм к.з понад 100А до 600А) |
| 3В – електрообладнання з напругою понад 220В до 1140В (струм к.з понад 100А) |
| 4В – електрообладнання з напругою понад 1140В (струм к.з понад 100А) |
| К – кварцове заповнення оболонки |
| М – масляне заповнення оболонки |
| А – автоматичне відключення напруги з струмоведучих частин |
| I – іскробезпечне коло |
| е(П) – додатковi заходи щодо запобігання дугових розрядів, напруги, підвищеної тем-ри |
| С – спеціальні види захисту |
