Вимоги до кранів-штабелеукладальників стелажних опорних

19. Вимоги до кранів-штабелеукладальників стелажних опорних

1. До кранів-штабелеукладальників стелажних опорних (далі - кран стелажний) застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. Канати, що застосовуються на стелажних кранах для підіймання вантажу разом із кабіною оператора або окремо кабіни, повинні бути вантажолюдського призначення, виготовлені з дроту високої якості (ВК).

3. У механізмах підіймання вантажу необхідно застосовувати сталеві канати або пластинчасті ланцюги. Сталеві канати повинні мати коефіцієнт запасу міцності не менше ніж 9, а ланцюги - не менше ніж 6, якщо кабіна не обладнана уловлювачами, і відповідно не менше ніж 6 і 5, якщо кабіна обладнана уловлювачами або кабіна відсутня.

Сталеві канати або пластинчасті ланцюги, що застосовуються на стелажних кранах, мають бути перевірені розрахунком за формулою

Fo ≥ Zр⋅S, (8)

де Fо - розривне зусилля каната в цілому або руйнівне навантаження ланцюга, Н;

Zp - коефіцієнт запасу міцності каната (ланцюга);

S - найбільший розрахунковий натяг вітки каната, ланцюга, Н.

За наявності кількох незалежних несучих органів (канати або ланцюги) у разі обриву одного з них непошкоджені несучі органи мають утримувати увесь вантаж.

4. Коефіцієнт запасу гальмування для механізму підіймання вантажу має бути не менше ніж 1,75 для групи режиму роботи 4М (М6) і 2,0 - для групи 5М (М7).

5. Діаметри вантажних, зрівняльних і відхиляють блоків, а також діаметри вантажних барабанів повинні обиратися відповідно до вимог пункту 1 глави 7 цього розділу.

6. У механізмах підіймання вантажу з кінематичним зв’язком між барабаном і електродвигуном, що не розмикається, як гальмівний шків може бути використана одна з півмуфт з’єднання електродвигуна з редуктором.

7. У разі застосування муфт з амортизувальним пристроєм (втулочно-пальцеві, пружинні) як гальмівний шків має використовуватися виключно півмуфта, закріплена на валу редуктора.

8. Конструкція стелажного крана має бути такою, щоб унеможливлювалося його перекидання або сходження з рейок у разі наїзду на упор.

9. Кабіна стелажного крана має бути закритою або напіввідкритою. Напіввідкрита кабіна повинна мати бічні стіни на їх повну висоту, дах і задню стіну заввишки не менше ніж 1,1 м.

10. Розкривні двері кабіни можуть відчинятися як усередину, так і назовні.

Двері кабіни (розкривні назовні або розсувні) мають відчинятися машиністом зсередини тільки у разі звільнених замковому пристрої та додаткової механічної засувки, що утримують двері в зачиненому положенні.

11. Кабіна повинна мати блокувальні пристрої, що допускають рух стелажного крана (кабіни) тільки у разі перебування машиніста в межах її габариту.

12. У разі аварії повинна бути забезпечена можливість безпечного виходу машиніста з кабіни, а також безпечного його спуску.

13. За наявності в кабіні керування люків або аварійного виходу розмір їх повинен бути не менше ніж 500 мм х 500 мм.

14. Противага може складатися з однієї або кількох частин (вантажів). Противага, складена з кількох вантажів, має бути такою, щоб зміщення кожного вантажу в бік не зменшувало зазор між противагою і елементами конструкції стелажного крана і стелажів.

15. Противага має бути обладнана башмаками і пересуватися напрямними. Якщо противага обладнана роликовими башмаками, то мають бути додатково передбачені контрольні жорсткі башмаки.

16. Несуча частина противаги має забезпечувати надійне кріплення вантажів, перешкоджати їх взаємному зсуву і пошкодженню під час посадки противаги на буфер.

17. На стелажних кранах мають бути встановлені такі пристрої та прилади безпеки:

• уловлювачі рухомої кабіни керування чи аварійне гальмо;
• обмежувач швидкості опускання кабіни;
• пристрій контролю натягу несучого органа - обмежувач вантажопідіймальності (на кранах з ручними приводами крана, вантажного візка і обертання колони можна не встановлювати);
• пристрій контролю натягу приводного органа обмежувача швидкості;
• пристрій контролю зайнятості рук машиніста (для кранів з напіввідкритою кабіною);
• пристрій безпеки переходу стелажних кранів на передавальний візок (за потреби);
• аварійний вимикач механізму підіймання вантажу в крайньому верхньому положенні вантажопідйомника (для кранів, керованих з підлоги, і автоматичних кранів, не обладнаних кабіною, установлення не обов’язкове);
• пристрій контролю положення вантажу на вантажозахоплювальному органі (для кранів з автоматичним керуванням);
• аварійний вимикач для зняття напруги силового кола і кола керування, установлений на всіх пультах керування (кнопка "Стоп");
• вимикачі, що обмежують крайні положення стелажного крана, передавального візка, вантажного візка, вантажопідйомника, вантажозахоплювального органа та обертання колони (за необхідності);
• вимикачі живлення з замковим пристроєм, установлені на пультах керування;
• перемикачі пультів керування (у разі багатопостового керування);
• звукова попереджувальна сигналізація для кранів, керованих з кабіни;
• кінцеві упори і буферні пристрої, що обмежують переміщення крана, передавального візка, вантажного візка, вантажопідйомника, вантажозахоплювального органа (для кранів з телескопічними захватами) і обертання колони (за необхідності):
• механічні уловлювачі (підхоплювачі) крана, передавального візка і вантажного візка;
• запобіжні опори і скидальні щитки на крані, передавальному візку і вантажному візку;
• електроблокування.

18. Кабіна керування, що вертикально пересувається та підвішена на одному несучому органі, повинна бути обладнана уловлювачами.

19. Уловлювачі можуть не встановлюватися, якщо кабіна керування підвішена на двох або кількох незалежних один від одного несучих органах, а механізм підіймання обладнаний аварійним гальмом.

20. Уловлювачі повинні бути механічно пов’язані з обмежувачами швидкості.

21. Для двоколонних стелажних кранів має бути забезпечено одночасне увімкнення уловлювачів, якщо кабіна жорстко пов’язана з вантажопідйомником.

22. За швидкості опускання кабіни, що перевищує на 15-40 % номінальну, повинні спрацьовувати уловлювачі незалежно від причин, що спричинила збільшення швидкості опускання кабіни.

23. Допускається приведення в дію уловлювачів за швидкості 0,7 м/с, якщо номінальна швидкість опускання кабіни не більше ніж 0,5 м/с.

24. Уловлювачі повинні створювати гальмівне зусилля не менше ніж 1,25 зусилля, створюваного силою ваги елементів, що уловлюються.

25. Середнє уповільнення кабіни не повинно перевищувати 25 м/с-2 - для уловлювачів плавного гальмування і 30 м/с-2 - для уловлювачів різкого гальмування. Тривалість дії уповільнення, що перевищують вказані значення, повинна бути не більше ніж 0,04 с.

26. Аварійне гальмо має спрацьовувати у разі досягнення швидкості опускання, що дорівнює швидкості спрацьовування обмежувача швидкості.

Аварійне гальмо має створювати гальмівний момент не менше ніж 1,5 статичного моменту, створюваного на валу гальма.

Гальмівний шків аварійного гальма повинен бути жорстко з’єднаний з барабаном (зірочкою) несучого органа.

У разі спрацьовування аварійного гальма має вимикатися механізм підіймання.

27. Обмежувач швидкості має бути механічним і спрацьовувати у разі перевищення швидкості опускання кабіни понад номінальну за значень, вказаних у пункті 22 цієї глави.

28. Обмежувач швидкості повинен створювати не менше ніж дворазове зусилля, необхідне для приведення в дію уловлювачів або аварійного гальма.

29. Обмежувач швидкості, що приводиться в дію пружинами або іншими пружними елементами, повинен автоматично спрацьовувати у разі пошкодження цих деталей.

30. Канат, що використовується як тяговий орган обмежувача швидкості, має бути сталевим діаметром не менше ніж 6 мм. Діаметр каната, використовуваного для створення гальмівного моменту, має бути не менше ніж 8 мм.

31. Коефіцієнт запасу міцності тягового органа обмежувача швидкості має бути не менше ніж 8.

32. Кріплення тягового органа обмежувача швидкості має бути виконане способами, що допускаються для кріплення несучих канатів.

33. Натяг тягового органа обмежувача швидкості має створюватися вантажем або пружиною, що працює на стиснення.

34. Пристрій контролю натягу несучого органа має забезпечувати вимкнення механізму підіймання вантажу у разі ослаблення натягу одного, кількох або всіх несучих органів.

35. Обмежувач вантажопідіймальності не повинен допускати перевантаження стелажного крана більш ніж на 25 %.

36. Механічні уловлювачі (підхоплювачі) мають бути встановлені так, щоб унеможливити перекидання або сходження з рейок стелажного крана, передавального або вантажного візка.

Зазори між уловлювачами (підхоплювачами), що охоплюють кранові або підвізкові рейкові колії, і цими коліями мають бути достатніми для вільного пересування стелажних кранів, передавальних і вантажних візків, але не більше ніж 25 мм на сторону.

37. На випадок поломки ходових коліс стелажного крана, передавального або вантажного візка ці складові частини мають бути споряджені опорними деталями, віддаленими від головки кранових колій або підвізкових рейок на відстань не більше ніж 20 мм і розрахованими на найбільше можливе для цих деталей навантаження.

38. Скидальні щитки мають бути встановлені з зазором від головки рейки на відстані не більше ніж 10 мм.

39. Як опорні деталі та скидальні щитки можуть використовуватися деталі конструкції кранових візків (балок).

40. У системі керування стелажними кранами мають бути передбачені блокування, що не допускають увімкнення:

• будь-якого механізму, якщо відчинені двері кабіни керування;
• механізму підіймання вантажу, якщо ослаблений приводний орган обмежувача швидкості або кабіна керування зависла на уловлювачах;
• якщо кабіна (вантажопідйомник) у крайньому верхньому положенні зупинена аварійним вимикачем;
• механізму підіймання вантажу у разі ввімкнення вгору, якщо спрацював обмежувач вантажопідіймальності;
• механізму підіймання вантажу у разі ввімкнення донизу, якщо виникла слабина несучого органа;
• механізму пересування крана з автоматичним керуванням і підіймання вантажу на робочій швидкості, якщо вантажозахоплювальний орган зміщений відносно середнього положення;
• механізму пересування крана і підіймання вантажу за працюючого приводу вантажозахоплювального органа або якщо обидві руки оператора не лежать на важелях керування (для кранів з напіввідкритою кабіною);
• механізму висунення вантажозахоплювального органа за працюючого приводу пересування крана або підіймання вантажу;
• механізму пересування передавального візка, якщо кран на ньому не зафіксований (або не зійшов з нього повністю), а стикові замки не розкриті.

41. У місцях переходу стелажного крана на передавальний візок мають бути передбачені стикові замки, що з’єднують передавальний візок з крановою колією стелажного крана. Стикові замки повинні бути обладнані механічними упорами, що обмежують пересування стелажного крана, за розімкнутих колій.

42. Механічні упори стикових замків, що встановлюються на передавальному візку та на крановій колії стелажного крана, повинні автоматично забиратися після здійснення стиковки передавального візка та кранових колій стелажного крана й автоматично повертатися у вихідне положення після розстикування стикових замків. Положення стикових замків повинно контролюватися електричними вимикачами.

43. Перехід стелажного крана на передавальний візок допускається тільки тоді, коли візок і кранова колія стелажного крана з’єднані між собою стиковим замком. Перехід на передавальний візок повинен здійснюватися зі швидкістю не більше ніж 0,5 м/с. Цих вимог необхідно дотримуватися і під час переходу стелажного крана з візка на кранову колію.